Студентське Біологічне Товариство

Я хочу передати свої вітання всім тут присутнім з приводу створення Студентського Біологічного Товариства! Я хочу сказати, що - я так розумію, - ми тут маємо саме ту молодь, яка має за своє майбутнє наукову діяльність. Але я хочу сказати, що займатися науковою діяльністю - це вже не така і легка справа! Звичайно, треба багато чого вміти, треба багато чого знати, треба також мати вміння виробляти свою думку і її відстоювати. Потрібна таки і певна мужність, якщо ви хочете дійсно займатися науковою діяльністю, висувати свої теорії, відстоювати їх і мати свою думку і свій імідж у науці.

Мені дуже тут сподобався виступ Али Герасимівни, саме в тому, що добре, коли таким рисам характеру молодь має змогу вчитися змалку, якщо можна так сказати, - тобто вибирати свій науковий напрямок і працювати в певному напрямку, вже починаючи зі своєї курсової роботи, потім з дипломної, магістерської - так, щоб вона природно вже переростала в кандидатську дисертацію. Це найбільш природний і дійсно найбільш такий добрий шлях для того, щоб саме ефективніше працювати в науковій галузі, і вже змалку створювати якісь свої нові знання, здобувати свій новий фактичний, експеріментальний матеріал, мати свої гіпотези, свої узагальнення і свої теорії.

Щоб мені хотілося сказати? Ви будете працювати в науці вже в 21-му столітті. Щодо того чим відрізняється наука 21-го століття від науки 20-го століття, в яку і я входила, коли була приблизно у вашому віці - це була, десь, друга половина, ближче до середини минулого століття. І повинна сказати, що в 60-ті роки, а потім вже в 90-ті роки - відбулися надзвичайно революційні зміни в науці - головне в матеріально-технічному забезпеченні всієї науки. Тому що ідеї - особливо коли ви говорити про ідеї в біології, основні ідеї - ще були, як ми любимо казати, і в Древній Греції, чи в Римі... І вони в отакому натуралістичному вигляді - вічні! Людей завжди хвилює походження того всього, що нас оточує; навколишнє середовище, як воно доходило, як стало таким, яким ми його бачимо сьогодні; які закони його функціонування, збереження - яке його майбутнє? Це вічні питання! А от як на них відповідати?

Якщо переходити вже до сьогоднішнього дня, маємо поняття біорізноманіття - цей термін був введений десь у 80-ті роки, він охоплює фауну, флору, всі мікроорганізми тваринного, рослинного походження, бактеріальні організми, вірусні - це все живе, що нас оточує. І оці питання як воно виникло, це біорізноманіття, як зберігається, як еволюціонує, - вони залишаються і зараз дуже ефективно розробляються, вони ніколи не старіють, це вічні питання. Але відповідати на них хочуть вже з використанням нової матеріально-технічної бази.

Я не буду багато зупинятися на питаннях біорізноманіття, тому що сподіваюсь на виступ нашого зіввідділом, систематики та флористики судинних рослин Інституту ботаніки Сергія Леонідовича Мосякіна і він розповість про основні напрямки вивчення, збереження, охорони оцього біорізноманіття.

Чому це такі цікаві питання? І як на них шукати відповіді? Ми маємо в своєму арсеналі експериментальний матеріал, різноманітний фактичний матеріал, але на нього різні погляди. І вчені висловлюють зовсім протилежні думки, спираючись на той же самий експериментальний матеріал! Якщо взяти приклад з ботаніки - це система ензеро-судинних рослин і система Такаджана. Один і той же фактичний матеріал, але в одному випадку в основі лежать магнолієві, а в іншому - однопокривні. Але ж матеріал один і той же.

Саме отакі висновки: щось класти в основу системи - ну, як ботанік, я дійсно спираюсь на ботанічну класифікацію - саме морфологічні особливості. Але як їх оцінювати? Які ж морфологічні особливості є більш старовинні, а які просунуті? Тобто, виходить замкнене коло - спочатку ми ставимо в основу системи в тій чи іншій родині, спираючись на оцінку морфологічних ознак, але ж самі оці морфологічні ознаки, тобто їх філогенетичні значення - ми теж виводимо від того, які ж родини лежать в системі покритонасінних рослин... Це, просто так, я хотіла навести такий приклад! Вчені шукають різні підходи, шукають різні методи, нові методи для того, щоб просовуватися вперед і відповідати на це питання.

Щодо біорізноманіття, хотілося б звернути вашу увагу на фенотипічну пластичність, тому, що в зарубіжній літературі цьому питанню приділяється дуже багато уваги. А в нашій літературі його висвітлено менше. Що таке фенотипічна пластичність? Це здатність генотипу утворювати різні фенотипи у відповідь на дію різноманітних факторів оточуючого середовища. Тобто фенотипічна пластичність - є основою багато в чому того різноманіття, яке ми спостерігаємо в природі. Якщо одна й та ж рослина буде вирощуватись в різних умовах - основні риси виду, звичайно, зберігаються - але ознаки мегекативних органів дуже змінюються. І саме оця фенотипічна пластичність має таке значення - забезпечує адаптацію організмів до зміни факторів навколишнього середовища. Слід сказати, що фенотипічна пластичність стосується і тваринних, і рослинних організмів, особливо рослинних, бо вони не можуть уникнути впливу факторів зовнішнього середовища і змушені використовувати їх для своєї життєдіяльності і адаптуватися до зміни впливу цих факторів. Також фенотипічна пластичність лежить в основі створення нових екологічних рас, або екотипів.

Інше питання - біокомплексність - це нове. Можна сказати, що поняття «біорізноманіття» охопило фауну, флору і т.д., а біокомплексність охоплює саме вивчення структури і різноманітних проявів функціонування живих систем на різних рівнях їх організації - на молекулярному, на субклітинному, на клітинному, на тканинному і т.д. Саме оця біокомплексність поєднує сучасні наукові напрямки, або сучасні біологічні науки: клітинну біологію, фізіологію рослин, біохімію рослин, біофізику... Інакше не можна зрозуміти на сучасному рівні, як же функціонує, відтворюється, і як зберігає свою стійкість, як виконує свою адаптацію до найрізноманітніших зовнішніх впливів.

Раніше у нас був догмат дарвінізму! Тепер ми маємо право мати і висловлювати різні думки, читати різну літературу, дискутувати на цю тему. Дарвінізм - це мінливість, спадковість і природний добір. На своїй практиці я прийшла до висновку, що зараз організми не так вже хочуть мінятися, як хочуть себе зберігати. І саме вивчення механізмів, що обумовлюють стійкість організмів до різноманітних несприятливих факторів - дуже цікаве і дуже важливе питання. Чому біорізноманіття на всіх рівнях організацій себе зберігає. І якщо щось змінюється, то змінюється в межах того виду, до якого організми належать, тобто вони виявляють фенотипічну пластичність, в рамках, фізіологічної реакції, тобто нормореакції, яка генетично запрограмована саме в генотипі того чи іншого виду.

Щодо основних теоретичних, експериментальних напрямків - в чому полягає революція 90-х років? Якщо зупинитися на революції 70-х років, то це - електронна мікроскопія! Раніша була світлова мікроскопія, в 70-ті роки виникла електронна мікроскопія. Вона дійсно зробила революцію, бо ми мали вже змогу побачити те, що раніше було за завісою. Все розкривається, коли ви дивитеся в електронний мікроскоп, ви бачите зовсім новий світ ультраструктурної організації клітини. Ще перевага електронно-мікроскопічного методу в тому, що він дає змогу бачити зміни на ультраструктурному рівні і до певної міри судити про функціональний стан клітинних органел саме на підставі ультраструктурних ознак. Тому це дуже ефективний метод, і він багато вніс до вивчення основ організації і функціонування живих систем.

Щодо 90-х років, відбувається проникнення методів молекулярної біології в усі напрямки біологічної науки! У 80-х і 90-х років 80 % робіт виконуються із застосуванням молекулярно-біологічних методів. Тому оці новітні методи клітинної біології і молекулярної біології необхідно знати фахівцям 21-го століття при вирішенні будь яких питань - і біорізноманіття, і біокомплексності! Без цього неможливо.

Для цього треба мати матеріально-технічну базу. Є Інститут молекулярної біології і генетики - він займається тваринними організмами і бактеріями, не займається рослинними організмами, є Інститут агробіології і біотехнології - більш ботанічні об'єкти. Без належного матеріально-технічного забезпечення біологічна наука 21-го століття вже неможлива.

Дуже ефективний напрямок - вивчення механізмів впливу різноманітних факторів і механізми адаптації організмів до впливу як сприятливих, так і несприятливих факторів зовнішнього середовища. Зараз ми займаємося такими питаннями - космічна біологія, або гравітаційна біологія. Гравітаційна біологія з'явилася тоді, коли настала епоха чи ера космонавтики. Оскільки гравітацію на Землі на будь-який тривалий строк ми не можемо змінити, то вивчати дію гравітації можемо лише в космічному польоті. Тому космічна біологія є експериментальною базою гравітаційної біології, яка вивчає вплив гравітації на будь-які прояви організмів на Землі. Це дуже цікавий напрямок сучасної біології, яким займаються багато країн. Вже створена міжнародна космічна станція, на якій можна провадити саме космічні експерименти, а на Землі ці експерименти провадяться з використанням ліностатів, які лише частково витворюють біологічні ефекти мікрогравітації; весь науковий світ використовує ліностати для проведення оцих досліджень.

Наш Інститут ботаніки є провідним у галузі всієї космічної біології в Україні, оскільки у нас є Національне космічне агентство України, там є державна космічна програма України, і саме за розділами космічної біології, біотехнології і медицини головним є наш Інститут ботаніки.

У вивченні механізмів стійкості і адаптації до факторів навколишнього середовища велике значення має саме регуляція метаболічних процесів і регуляція генної експресії. Раніше була ера геноміки, тобто розшифрований геном людини та деяких рослин, тепер починається ера протеоніки. Тобто які гени кодують які білки і функціональні значення цих білків. Це теж новий підхід, чи навіть нова ера в біології 21-го століття!

Закінчуючи свій виступ, я хочу ще раз вас привітати, побажати вам плідної роботи, цікавих доповідей на ваших засіданнях, жвавих дискусій! Буду рада, якщо ви будете мене запрошувати на ваші засідання і буду рада, якщо ви захочете відвідати Інститут ботаніки - для консультації, познайомитися з тими чи іншими напрямами наших досліджень. І не тільки Інститут ботаніки, але будь-який інститут біологічного профілю Національної Академії Наук України. Будемо раді вас зустріти, допомагати вам і може в багатьох питаннях дискутувати з вами та так, щоб все це було на користь нашої науки!

Дякую за увагу!